У більшості випадків в перекладацькій практиці виникає необхідність нотаріального засвідчення перекладеного документа, як офіційне підтвердження правильності та точності перекладу. Відповідно до статті 79 Закону України “Про нотаріат” переклад вважається нотаріально завіреним, коли нотаріус перевіряє кваліфікацію перекладача і засвідчує справжність його підпису.
Іноді одночасно із засвідченням перекладу необхідно нотаріально засвідчити і вірність копії перекладеного документа. У такому випадку нотаріус вчиняє одночасно два нотаріальних дії – засвідчує справжність підпису перекладача і засвідчує вірність копії оригінального документа. У цьому випадку разом з перекладом прошивається нотаріально засвідчена копія документа, а оригінал залишається, так би мовити, сам по собі. Звичайно, для засвідчення копії нотаріусу необхідно надати оригінал документа.
